*
36014
м. ѕолтава,
вул. ѕушк≥на, 74
(
2-88-33
(
2-59-85
афедра рос≥йськоњ мови та л≥тератури, заруб≥жноњ л≥тератури
≤ванова
ќльга ‘едор≥вна
ѕобутуЇ думка, що без людських емоц≥й н≥коли не бувало, нема ≥ бути не може людського шуканн¤ ≥стини. ÷е положенн¤ ц≥лком стосуЇтьс¤ ≥ вивченн¤ л≥тератури. ”сп≥шне виконанн¤ в≥дпов≥дальних ≥ складних завдань, поставлених при вивченн≥ художн≥х текст≥в, можливе лише тод≥, коли вчитель зважаЇ на емоц≥йно-естетичну природу мистецтва слова, широко використовуЇ у своњй практиц≥ виразне читанн¤, методи та прийоми, що спри¤ють розвитку в≥дтворюючоњ ≥ творчоњ у¤ви, емоц≥йноњ сфери ≥ самост≥йноњ розумовоњ д≥¤льност≥ учн≥в.
”роки розвитку творчих зд≥бностей збагачують емоц≥йний св≥т учн≥в, розвивають образну памТ¤ть, у¤ву, естетичний смак, розумов≥ зд≥бност≥, художнЇ мисленн¤, зб≥льшують потребу творчоњ прац≥, п≥двищують культуру усного ≥ писемного мовленн¤.
ѕровод¤чи так≥ уроки, доц≥льно використовувати краЇзнавчо- народознавчий матер≥ал, бо саме в≥н допомагаЇ формувати нац≥ональну св≥дом≥сть д≥тей, спри¤Ї зростанню ≥нтелектуального потенц≥алу ≥ вчител¤, ≥ учн≥в.
ўоб збудити творчий потенц≥ал, вм≥ти з≥ставл¤ти, образно мислити бажано використовувати тексти-опори. “ак, при вивченн≥ поеми ≤.ƒрача У„орнобильська мадоннаФ п≥д≥брати такий наб≥р текст≥в-опор, ¤кий допомагаЇ провести паралель м≥ж мат≥рТю-землею ≥ р≥дною мат≥рТю, м≥ж трагед≥Їю, що сталас¤ в житт≥ Ц художн≥м твором. ¬се залежить в≥д творчост≥ вчител¤.
ј.ћакаренко вважав, що кожна людина може в≥дчути себе особист≥стю т≥льки через сп≥лкуванн¤, тобто взаЇмод≥ю м≥ж людьми. √уманна взаЇмод≥¤, на його думку, повинна грунтуватис¤ на почутт¤х шани до матер≥, свого ≥ чужого роду, родоводу, поваги до народних традиц≥й, обр¤д≥в, любов≥ до отчого краю. —аме на¤вн≥сть родинних почутт≥в змушуЇ людину бути потр≥бною, творити на рад≥сть ≥ншим. ÷¤ думка сп≥взвучна з осмисленн¤м вихованн¤ особистост≥ незалежноњ ”крањни ≥ формуванн¤ њњ високоњ громад¤нськоњ св≥домост≥, розвитком творчих зд≥бностей д≥тей ¬.—ухомлинським. Ћюд¤н≥сть педагог в≥дносив до гуман≥зму, до знанн¤ виток≥в отчого краю, а доброту ≥ сп≥вчутт¤ Ц до душевноњ краси, творчого злету.
‘≥лософськ≥, методолог≥чн≥, психолог≥чн≥ засади розвитку творчоњ обдарованост≥ формуютьс¤ на основ≥ ≥Їрарх≥њ пон¤ть: задатки, зд≥бност≥, обдарован≥сть, творча обдарован≥сть, талант, ¤к≥ необх≥дно розвивати.
ѕроблема духовного розвитку, творчого удосконаленн¤, гармон≥њ ц≥кавила людство здавна.
ўе за час≥в ярослава, ¤кий кохавс¤ у книжних премудрост¤х, було з≥брано велику б-ку, слава про ¤ку йшла далеко за кордони земл≥ руськоњ.
Ѕатьком творчоњ думки називають ‘еодос≥¤ ѕечерського У¬≥руй ≥ п≥знавайФ Ц головний дев≥з його т-ст≥..
—воњм гострим, дотепним словом прославилис¤ ≥ козаки. —творен≥ ними п≥сн≥, легенди д≥йшли до нас ¤к св≥дченн¤ км≥тливост≥, винах≥дливост≥, прагненн¤ до пост≥йного духовного вдосконаленн¤ мешканц≥в «апор≥зькоњ —≥ч≥. ’тось ≥з великих людей сказав: У”се минаЇ, а слово залишаЇтьс¤Ф залишаЇтьс¤ ≥ несе кр≥зь в≥ки укладений в нього зм≥ст ≥ голос людськоњ душ≥.
ќдне з найб≥льших див нашого св≥ту Ц диво написаного слова, ¤ке пережило стол≥тт¤ й покол≥нн¤. ћи майже н≥чого не знали б про давнину, коли б не було л≥тописц≥в, цих УзвТ¤зк≥вц≥в м≥ж епохамиФ (ћ.—лобошпицький). ¬они значною м≥рою вплинули на т-сть першого ф≥лософа ”крањни √.—ковороди. Ќа думку письменника, руш≥йною силою людськоњ д≥¤льност≥ Ї думка. “ому першим обТЇктом вихованн¤ маЇ бути розум людини. ƒл¤ розвитку розумових зд≥бностей людини необх≥дно виховувати памТ¤ть.
ƒругим обТЇктом вихованн¤ Ї серце людини. ™дн≥сть думок ≥ вчинк≥в, слова ≥ д≥ла, розуму ≥ вол≥ Ц ось т≥ основн≥ положенн¤ пед. погл¤д≥в —ковороди, що спри¤ють розвитку всеб≥чно розвиненоњ, духовно багатоњ особистост≥ з≥ сформованими творчими зд≥бност¤ми.
«а висловом ¬.ќ.—ухомлинського, У—лово Ц це н≥би стежинка, пр¤муючи ¤кою дитина здобуваЇ громад¤нську зр≥л≥сть, осмислюЇ, хто вона, ¤кому народов≥, ¤к≥й земл≥ зобовТ¤зана своњм житт¤м ≥ щаст¤мФ, своњм творчим потенц≥алом, багатим духовним досв≥дом., —ловесна творч≥сть Ц могутн≥й стимул самовираженн¤ внутр≥шнього св≥ту. “ому вчитель повинен п≥дтримати учн¤ у духовному, ≥нтелектуальному, особистому становленн≥.
√ете сказав: Уѕриймаючи людину такою, ¤кою вона Ї, ми робимо њњ г≥ршою; приймаючи њњ такою, ¤кою вона повинна бути, ми примушуЇмо њњ бути такою, ¤кою вона може статиФ. “ворч≥сть допомагаЇ п≥знати себе, виразити своЇ У¤Ф, утвердити себе ¤к особист≥сть.
√отуючи учн≥в до виконанн¤ р≥зного роду творчих роб≥т, перш за все необх≥дно навчити бачити основну думку художнього тексту, на основ≥ ¤кого буде виконуватис¤ письмова робота. “ому старшокласника пропонуютьс¤ тексти р≥зного зм≥сту з конкретними завданн¤ми: сформулювати основну думку, визначити елементи композиц≥њ в текст≥, озаглавити його, скласти розгорнутий план. ƒоречно давати найр≥зноман≥тн≥ш≥ теми дл¤ твор≥в розпов≥дного характеру. Ќаприклад, написати про роль улюбленого твору мистецтва в житт≥ учн≥в, батьк≥в, друз≥в. ”чн≥ повинн≥ ум≥ти сформулювати тезу, навести своњ аргументи, що п≥дтверджують або заперечують думку автора.
Ќавчити роздумувати ≥ передавати своњ враженн¤ в≥д прочитаного Ц головне у завданн≥ словника. ƒаютьс¤ так≥ види роб≥т: пор≥вн¤ти два уривка ≥з твор≥в на одну ≥ ту ж тему. ¬ ¤кому б≥льш вдало розкрита тема, ¤к≥ аргументи наводить автор, довод¤чи основну думку. —формулювати коротко, що ще можна додати до складного. Ќаписати роздум у форм≥ листа, твору-есе, в≥рша тощо.
¬ старших класах особлива увага прид≥л¤Їтьс¤ виробленню практичних навичок публ≥цистичного стилю. Ќа уроках анал≥зуютьс¤ статт≥, а пот≥м пропонуЇтьс¤ написати тв≥р в жанр≥ портретного нарису чи опису за даним початком.
«багатити словниковий запас учн≥в, учити њх правильно, точно висловлювати своњ думки Ц це головне завданн¤ вчител¤ при п≥дготовц≥ при написанн≥ твору.
ƒосить ефективний вид роботи у формуванн≥ в учн≥в творчих зд≥бностей Ц переказ. ¬≥н ¤кнайб≥льше в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам, оск≥льки даЇ можлив≥сть орган≥зувати навчанн¤ звТ¤зному мовленню за типом д≥¤льност≥. Ўкол¤р≥ навчаютьс¤ уважно слухати ≥ сприймати текст, активно розвиваЇтьс¤ памТ¤ть, учн≥ вчатьс¤ св≥домо в≥дбирати ≥стотне. ”м≥нн¤ сприймати мовленн¤ формуЇтьс¤ з ум≥нн¤м в≥дтворювати сприйн¤те, тобто створювати усн≥ й писемн≥ висловлюванн¤. ÷е перех≥дна форма роботи в≥д переказу до власних творчих пошук≥в.
оли ж формуютьс¤ творч≥ ум≥нн¤?
” процес≥ пост≥йного навчанн¤, у ход≥ опрацюванн¤ конкретних мовних одиниць, спостережень над њх формою, семантикою.
¬ажливе м≥сце в≥дводитьс¤ урокам, ¤к≥ обТЇднують в соб≥ анал≥тичну та мовленнЇву роботу на текстовому матер≥ал≥.
ƒл¤ розвитку мовленн¤ учн≥в так≥й форм≥ роботи в≥дпов≥даЇ переказ м≥н≥атюра (10-20 хвилин завершального етапу уроку). “ексти р≥зних стил≥в, вивчений на уроц≥ тв≥р, з ¤кого пропонуЇтьс¤ в≥дтворити певний фрагмент, зм≥ст перегл¤нутого д≥а- чи к≥ноф≥льму, усна розпов≥дь про певн≥ под≥њ. “екст можна зачитати, спроектувати на екран≥, надрукувати ≥ роздати учн¤м.
”досконаливши цей вид роботи можна перейти до б≥льш складних форм розвитку творчих зд≥бностей.
“ворчу д≥¤льн≥сть учн≥в можна орган≥зувати на таких уроках:
- уроки риторики - театр одного актора;
- уроки ерудиц≥њ - написанн¤ твор≥в-есе, новел, етюд≥в, образк≥в;
- уроки конференц≥њ, сем≥нари, диспути - постановка ≥ вир≥шенн¤ проблемних питань з опорою на текст худ. твору, на факти з життЇвих ситуац≥й;
- уроки виразного читанн¤ - складанн¤ синон≥м≥чних р¤д≥в, проведенн¤ л≥тературних лабораторних роб≥т;
- уроки консультац≥њ - вм≥нн¤ зробити пов≥домленн¤, написати реферат, допов≥дь тощо;
- уроки ≥нтелектуальност≥ д≥ловоњ ≥ рольовоњ гри - написанн¤ цитатних характеристик героњв л≥т-них твор≥в, театрал≥зованих урок≥в, складанн¤ сценар≥њв, ≥нсцен≥зац≥¤, моделюванн¤ ситуац≥й, захист п≥дручника;
- уроки розвитку образност≥ й виразност≥ мови ≥ мовленн¤ - написанн¤ твор≥в-опис≥в, роздум≥в, розпов≥дей, складанн¤ м≥н≥-п≥дручника, художньоњ книги;
- уроки-калаж≥ - художнЇ малюванн¤ портрета в≥тру, дощу, мр≥њ, образу осен≥;
- уроки-досл≥дженн¤ - наукова пошукова робота на задану темунаукова пошукова робота на задану тему;
- уроки-д≥алоги - захист альтернативних думок з використанн¤м цитат;
- уроки-спогади - вивченн¤ еп≥стол¤рноњ та мемуарноњ спадщини письменника;
- ≥нш≥ типи урок≥в - ≥нш≥ форми роботи.
ћожливост≥ урок≥в звТ¤зного мовленн¤ безмежн≥. “ому ≥снують р≥зн≥ види роб≥т. “ак≥ уроки можна проводити в усн≥й або письмов≥й форм≥. ƒоц≥льн≥ше Ц в письмов≥й.
Ќаприклад, така письмова робота, ¤к тв≥р, под≥л¤Їтьс¤ на п≥двиди тв≥р-опис: ≥нтерТЇра, природи за власними спостереженн¤ми, роздум на дискус≥йну тему, на основ≥ прочитаного художнього твору, твору-есе тощо, тв≥р-нарис, сп≥вставленн¤.