*
36014
м. ѕолтава,
вул. ѕушк≥на, 74
(
2-88-33
(
2-59-85
афедра початкових клас≥в
≥льчевська ¬алентина ¬асил≥вна
Ѕухарова ќльга ћихайл≥вна
≥льчевська ¬алентина ¬асил≥вна в 1968 роц≥ зак≥нчила ’арк≥вське педагог≥чне училище ≥ розпочала педагог≥чну роботу в с≥льськ≥й школ≥. ¬ 1975 роц≥ зак≥нчила ѕолтавський державний педагог≥чний ≥нститут ≥м. ¬.√. ороленка
Ѕухарова ќльга ћихайл≥вна розпочала педагог≥чну роботу в 1984 роц≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ ’арк≥вського ƒержавного педагог≥чного ≥нституту ≥м. √.—. —ковороди
« перших дн≥в роботи вчител≥в ≥льчевську ¬. ¬. та Ѕухарову ќ. ћ. в≥др≥зн¤ють велика працелюбн≥сть, в≥дверт≥сть, любов до д≥тей, пост≥йний пошук ефективних форм навчанн¤ ≥ вихованн¤ учн≥в, використанн¤ на уроках всього нового, передового.
”досконаленн¤ роботи початковоњ школи може бути забезпечено, коли реал≥зуЇтьс¤ гуман≥стична направлен≥сть вс≥Їњ системи навчанн¤, ¤ка повинна про¤вл¤тис¤ в поваз≥ до особистост≥ дитини, в розвитку творчост≥, самост≥йност≥, враховуючи ≥ндив≥дуальн≥ зд≥бност≥ в процес≥ засвоЇнн¤ знань.
«асобами навчанн¤ ≥ вихованн¤ у вс≥х видах роботи на њх уроках Ї зразки культури. ќсновним методом Ї орган≥зац≥¤ особистих предметних д≥й учн≥в у засвоЇнн≥ цих зразк≥в у процес≥ зм≥стовного д≥алогу м≥ж учителем ≥ д≥тьми, м≥ж самими д≥тьми. ќсновною одиницею сп≥льноњ д≥¤льност≥ на уроках Ї обТЇднанн¤ учн≥в у групи 4 Ц 5 чолов≥к. ≤ ¤к рад≥ють вони, коли бачать палаюч≥ оч≥ учн≥в, Ул≥сФ п≥дн¤тих рук, рад≥ють тому, що встигли вкласти в д≥тей ст≥льки багатющоњ ≥нформац≥њ. ¬≥дпов≥д≥ њхн≥х учн≥в ч≥тк≥, грамотн≥.
–оботу в парах ≥ групах використовують у своњй практиц≥ дуже часто. ¬ результат≥ школ¤р≥ активно включаютьс¤ в навчальний процес, працюють б≥льш захоплено, вчатьс¤ сп≥лкуванню, конструктивному д≥алогу. ” них виробл¤ютьс¤ навички сп≥льноњ роботи. “≥льки групова робота д≥тей даЇ можлив≥сть побачити один одного ближче, д≥знатис¤ один про одного б≥льше, викликати ц≥кав≥сть. ј ц≥кав≥сть, ¤ку вони хочуть виховати, передбачаЇ свободу.
ћатер≥ал до уроку готують доступний ус≥м, дають дитин≥ можлив≥сть вибору свого завданн¤ ¤к дл¤ д≥вчаток ≥ хлопчик≥в окремо, так ≥ по характеру труднощ≥в. ќбТЇм матер≥алу, п≥д≥браного до уроку цих вчител≥в, зб≥льшуЇтьс¤ не за рахунок багаторазового повторенн¤ однотипних вправ, а за рахунок включенн¤ в нього р≥зновидних, нетрадиц≥йних завдань, по аналог≥њ з ¤кими д≥ти не т≥льки придумують своњ, але й м≥ркують над тим, ¤к навчити ≥нших придумувати так≥ завданн¤.
«апитанн¤ми супроводжуютьс¤ практично вс≥ њхн≥ види роботи, бо вважаЇтьс¤, що навчити дитину ставити запитанн¤, значить, навчити учитис¤ Ц учити себе.
Ќовий зм≥ст навчальноњ осв≥ти ≥ метод його реал≥зац≥њ вимагаЇ вчител¤ нового типу, ¤кий волод≥Ї принцип≥ально новою технолог≥Їю, основною задачею ¤коњ Ї не передача знань учн¤м, а орган≥зац≥¤ власноњ д≥¤льност≥ учн≥в по оволод≥нню способами анал≥зу ≥ узагальненн¤ навчального матер≥алу.
ќволод≥нн¤ вчителем принцип≥ально новою системою навчанн¤ вимагають, перш за все, психолог≥чноњ п≥дготовки вчител¤.
¬чител≥ Ѕухарова ќ. ћ. ≥ ≥льчевська ¬. ¬. ¬≥дчули потребу в оволод≥нн≥ саме ц≥Їю системою навчанн¤ ≥ зробили активн≥ кроки в цьому напр¤мку, викликали ц≥кав≥сть до своЇњ роботи в ≥нших колег. ¬они навчаютьс¤ в ’арк≥вському центр≥ психолог≥њ ≥ методики розливального навчанн¤.
ѓх уроки завжди Ї в≥дкритими дл¤ вчител≥в област≥, директор≥в шк≥л та прац≥вник≥в методичних каб≥нет≥в, студент≥в педагог≥чного ≥нституту та педучилища, батьк≥в.
÷≥леспр¤мован≥сть, захопленн¤, вимоглив≥сть перш за все до себе, готовн≥сть прийти на допомогу в будь-¤ку хвилину, бажанн¤ зробити ¤комога б≥льше, здобули вчител¤м глибоку повагу колективу школи ≥ батьк≥в.