*
36014
м. ѕолтава,
вул. ѕушк≥на, 74
(
2-88-33
(
2-59-85
афедра ф≥зики
Ѕовсуновська ¬≥ктор≥¤ ≤ван≥вна
ѕрацюЇ в середн≥й школ≥ є 38 м. ѕолтави з дн¤ њњ в≥дкритт¤, з 1990 року. ј починала вчителем ф≥зики та математики —таросолотвинськоњ середньоњ школи Ѕердич≥вського району ∆итомирськоњ област≥, куди прињхала за направленн¤м п≥сл¤ зак≥нченн¤ ѕолтавського державного педагог≥чного ≥нституту ≥м. ¬.√. ороленка у 1976 роц≥. ѕот≥м були середн≥ школи є18 ≥ 16 м.ѕолтави. ≤ ось уже 24-й р≥к на осв≥т¤нськ≥й нив≥.
‘≥зика Ц наука надзвичайно важка дл¤ школ¤ра. ѕроте засвоЇнн¤ нових ф≥зичних пон¤ть ≥ закон≥в не вимагаЇ б≥льшоњ км≥тливост≥, н≥ж вивченн¤ поез≥њ, ≥ноземноњ мови тощо.
ўоб добре њњ знати треба мати знанн¤ ≥ з ≥нших предмет≥в: б≥олог≥њ, географ≥њ, х≥м≥њ, а особливо треба знати математику. ј ще треба мислити конкретними ≥ абстрактними категор≥¤ми. ∆одна наука так не розвиваЇ мисленн¤ д≥тей, просторову у¤ву, ¤к ф≥зика.
ƒл¤ того, щоб ф≥зичн≥ образи стали б≥льш привабливими дл¤ д≥тей, ¬≥ктор≥¤ ≤ван≥вна використовуЇ р≥зноман≥тн≥ методи навчанн¤, вивчаЇ своњх вихованц≥в, њх зд≥бност≥, нахили, уподобанн¤, н≥коли не забуваЇ про розвиток њх творчих зд≥бностей, про актив≥зац≥ю њх мисленн¤, диференц≥йовано п≥дходить до процесу навчанн¤, тобто враховуЇ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ школ¤р≥в, р≥вень орган≥зац≥њ њх д≥¤льност≥, здатн≥сть до самост≥йних узагальнень та пошук≥в.
¬икористанн¤ учителем диференц≥йованого п≥дходу до учн≥в на уроках ф≥зики вже не перший р≥к дало чимал≥ результати ≥ користь дл¤ учн≥в: значно покращилась њх робота на уроц≥; вони краще усв≥домлюють поставлен≥ задач≥, так ¤к працюють на посильному дл¤ себе р≥вн≥; њх самооц≥нка стаЇ б≥льш реальною.
¬они розвиваютьс¤!